В українських медіа все частіше говорять про стандарти, але дедалі частіше їх і порушують. Навіть там, де редакції позиціонують себе як відповідальні й професійні, гонитва за кліком, швидкістю та «яскравим заголовком» інколи перемагає обережність, точність і чесну розмову з аудиторією. Це особливо помітно на темах, де ціна помилки значно вища за кількість переглядів: війна, наука, здоров’я, безпека, довіра до інституцій.
На прикладі кількох публікацій видання NV добре видно, як працюють ці збої. Якщо зіставити ці кейси з Кодексом етики українського журналіста, міжнародними принципами журналістської етики та практичними рекомендаціями на кшталт посібника «Медіакомпас» Інституту масової інформації, стає очевидним: проблема не лише у формулюваннях чи «занадто емоційному» заголовку. Йдеться про системне недотримання базових речей – перевірки джерел, позначення реклами, відокремлення фактів від припущень, чесного пояснення того, що в умовах війни просто неможливо швидко й незалежно підтвердити.
У цьому матеріалі ми розбираємо п’ять конкретних публікацій NV - не для того, щоб вказати пальцем на «погане медіа», а щоб показати, де саме журналістика стає вразливою до маніпуляцій і втрати довіри. І що редакціям доведеться змінити у власних практиках, якщо вони справді хочуть залишатися не просто популярними, а й відповідальними перед своїми читачами.
1) «Показники зашкалюють. Вчені попередили про надзвичайно потужну магнітну бурю…»
Посилання: nv.ua/…/magnitna-burya-9-baliv… (12 листопада, 14:57)
Суть публікації. Новина про геомагнітну бурю рівня G5 із поясненням шкал та порадами «як зменшити вплив».
Порушення.
— Кодекс етики укр. журналіста: принцип точності та відокремлення фактів від коментарів (пп. про достовірність/коректність; посилання на Кодекс).
— Міжнародні принципи журналістської етики (ЮНЕСКО): обов’язок правдивості та перевірки наукових тверджень.
— «Медіакомпас», розд. 5–6: медичні/здоров’я-твердження вимагають наукових джерел і обережності з порадами.
Чому це порушення. Заголовок має сенсаційне забарвлення («Показники зашкалюють»), у тексті є поради щодо здоров’я (сон/вода/раціон) без посилання на медичні джерела, хоча наукові посилання (BGS/SWPC) є лише щодо геофізики, а не клінічного впливу на людей. Це змішує факти з припущеннями.
Варто залишити дані BGS/SWPC як факти, прибрати або чітко атрибутувати здоров’я-поради (з фаховими медичними джерелами) та уникати емоційної лексики в заголовку.
2) «Температура місцями знизиться…» (серія погодних нотаток з Facebook)
Посилання: приклад 12 листопада («Синоптикиня… де будуть дощі у четвер…») і 11 листопада («скільки триватиме магнітна буря…») — обидва спираються на пости у Facebook синоптикині Наталки Діденко.
Дата публікації: 11–12 листопада (кілька нотаток за тиждень).
Суть публікації. Переповідання прогнозів зі сторінки у Facebook, без посилань на офіційні моделі/бюлетені Укргідрометцентру.
Порушення.
— Кодекс: перевірка джерел і точність (спирання на первинні/офіційні джерела).
— «Медіакомпас», розд. 4: соціальні мережі — не первинне джерело, їхні дані потрібно верифікувати.
Чому це порушення. Публікації дублюють прогнози з Facebook без додаткової верифікації в офіційних метеослужбах/моделях і без зазначення невизначеності прогнозу; подекуди додають блок про «магнітну бурю» (інша наукова сфера) без чіткої наукової атрибуції.
Краще посилатися на офіційні прогнози (Укргідрометцентр/ECMWF/NOAA), чітко маркувати «джерело — соцмережа», пояснювати рівень невизначеності.
3) «Мінус 1170 військових, 172 БПЛА… Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати армії РФ за добу»
Посилання: nv.ua/…/vtrati-armiji-rf… (6 листопада, 07:39)
Суть публікації. Зведення про втрати РФ за добу з посиланням на Facebook-пост Генштабу, з переліком техніки/чисел.
Порушення.
— Кодекс: баланс і повнота (відокремлення неперевірюваних даних; позначення, що інформація сторони конфлікту не може бути незалежно верифікована).
— Міжнародні принципи: обов’язок правдивості і перевірки, чесне повідомлення про межі верифікації у воєнний час.
— «Медіакомпас», розд. 6: робота в умовах війни — обов’язок маркувати неперевірювані дані і вказувати їх статус.
Чому це порушення. Матеріал подає цифри як факт, з мінімальною ремаркою про джерело (FB Генштабу) і без стандартної кавеати «не може бути оперативно перевірено незалежно». Це створює ефект завищеної достовірності. (Додано сторонні довідки ISW/The Economist, але вони не верифікують конкретні добові цифри.)
У заголовку/тексті потрібно чітко маркувати: «за даними ЗСУ», «не може бути незалежно підтверджено», додавати методологічну ремарку про природу таких зведень.
4) «В окупованому Донецьку прогриміли вибухи — відео»
Посилання: nv.ua/…/vibuhi-u-donecku… (5 листопада, 21:49)
Суть публікації. Повідомлення про вибухи з посиланням на Telegram-канали (ASTRA) та блогера; «причини невідомі».
Порушення.
— Кодекс: достовірність/перевірка і відповідальність за джерела; плутанина фактів/суджень (цитати блогера про «склад боєприпасів» без підтвердження).
— «Медіакомпас», розд. 4: соцмережі — не джерело факту, потрібні офіційні підтвердження або OSINT-верифікація (геолокація/час/первинне відео).
Чому це порушення. Публікація базується майже виключно на Telegram-посиланнях без жодної незалежної перевірки (напр., від місцевої влади/ДСНС/супутникових даних). Додається оцінка блогера як імовірна версія, що може сприйматись як факт.
До публікації — перевірити (офіційні повідомлення, OSINT), або чітко позначити як непідтверджену інформацію з вказанням, що редакція триває перевірку/оновлення.
5) «V Український будівельний конгрес 2025…» (розділ «Новини компаній»)
Посилання: biz.nv.ua/…/ukrainskiy-stroitelnyy-kongress… (12 листопада, 17:41)
Суть публікації. Анонс і промо події з контактами/реєстрацією; матеріал позначено як «Новини компаній».
Порушення.
— Кодекс/КЖЕ-рекомендації: чітке розмежування реклами й редакційного контенту; маркування має бути недвозначним для аудиторії.
— «Медіакомпас», розд. 1 і 4: нативна реклама/PR мають мати виразне маркування (типу «Реклама», «Партнерський матеріал»), щоб виключити плутанину з журналістськими новинами.
Чому це порушення. Маркування лише як «Новини компаній» і логотип організатора не пояснює прямо рекламну природу матеріалу, виглядає як звичайна новина у стрічці бізнес-розділу (тон — промоційний, із закликом «приєднуйтеся»). Це ризик непозначеної реклами/нативного матеріалу для широкої аудиторії.
Тут не завадило б додати однозначний ярлик «Реклама»/«Партнерський матеріал», окреме відображення у стрічці (або відгалуження), уникати закличних формулювань у редакційній верстці.
Джерела стандартів:
Кодекс етики українського журналіста (КЖЕ — офіційний сайт і бібліотека з настановами). (cje.org.ua)
Міжнародні принципи професійної етики журналістів (ЮНЕСКО/IFJ/та ін.) — консолідований виклад. (research.tuni.fi)
Практичний посібник «Медіакомпас: путівник професійного журналіста» (ІМІ) — про перевірку джерел, маркування реклами, роботу з темами здоров’я/науки. (Інститут масової інформації)
Аналітичний збірник КЖЕ (2022/2023), розд. 6 — рекомендації для воєнного часу (маркування неперевірюваних даних, баланс, відповідальність). (cje.org.ua)
Що NV слід робити інакше?
Маркувати межі верифікації (військові зведення/соцмережі) у заголовку/лід-абзаці.
Не підмінювати наукові факти “здоров’я-порадами” без медичних джерел; відділяти факт/оцінку.
Чітко маркувати нативні/комерційні матеріали словом «Реклама» або «Партнерський матеріал», відокремлюючи їх від новинної стрічки.